Кардамо́н — загальна назва для декількох рослин родини імбирних  і їх запашного насіння. Кардамон іноді називають «райським зерном».
Окрім застосування в кулінарії його використовують для лікування хвороб, включаючи захворювання зубів і ясен, хвороб горла, закупорки і туберкульозу легенів, запалення повік і розладу травлення. Щобільше, повідомляється, що його також використовують як протиотруту під час укусів скорпіонів і змій.
Кардамон — одна з найдорожчих розсипних прянощів.
Оскільки з меленого кардамону аромат швидко вивітрюється, його радять купувати в стручках (коробочках). Перед використанням стручки лущать і плоди перемелюють. Молоти можна не тільки зерна кардамону, а й цілі стручки; правда, аромат у таких прянощів менш виражений.
Кардамон — виражений тонік. На Близькому Сході та в Індії його заведено додавати до кави і в чай (т. з. бедуїнська кава і чай масала). При цьому зерна кардамону і кави часто перемелюють разом.
При поєднанні з іншими спеціями кардамон, як правило, перебиває їх аромат.

Для рецептів, у яких потрібні цілі стручки кардамону, загальноприйнятий еквівалент — 10 стручків відповідають 1 чайній ложці меленого кардамону.